Ще з 1860 року у селі діяла церковно-парафіяльна школа.
У 1889 році в цій школі з 687 жителів села навчалось 18 учнів – хлопчиків.
З 1885 року школа розміщувалась в громадському будинку, з платою 5 крб. на місяць. Будинок, в якому колись була школа, не зберігся.
У роки громадянської війни і після неї в селі діяли курси по ліквідації неписьменності для дорослих (лікнепи) і початкова школа для дітей.
У 1930 році початкова школа була реорганізована у семирічну. Збільшилась кількість учнів, потрібно було нове приміщення.
У 1936 році було збудоване приміщення школи, яке є і зараз.
Мирне життя хорошівчан, що саме починало налагоджуватись , було перервано нападом німецько-фашистських загарбників. В роки німецької окупації школа була перетворена в конюшню. Після визволення села у березні 1944 року школу було приведено в порядок і розпочато навчання.
Класи були переповнені, по 45 і більше учнів, тому, що під час окупації діти не навчались. "Умови були важкі. На партах сиділи по троє учнів. Доводилось писати на неякісному папері або на грифельних дошках. Чорнило варили з бузини. Буквар давали по черзі на 6-8 чоловік, збирались всі разом і вчились читати" (за матеріалами спогадів).
У 1955 році відбувся перший випуск Хорошівської середньої школи.
За 60-ті – першу половину 70-х років на території школи було побудовано ряд приміщень: гуртожиток, нову майстерню, приміщення на 4 класні кімнати – так звана "мала школа" (сьогодні це їдальня та приміщення для початкових класів). В будівництві активну участь брали всі працівники шкли, а також учні старших класів.
За ініціативи вчителя фізкультури Олійника Дмитра Івановича у 1975 році розпочато будівництво стадіону. 9 травня 1977 року відбулось свято відкриття стадіону і районні змагання школярів з легкої атлетики. На той час такого стадіону не було навіть у районному центрі Білогір'ї, був лише менший, у Ямполі, і тому всі подальші змагання з легкої атлетики проводились в Хорошеві.
В середині 70-х років силами вчителя школи Закопця С.В, та учнів школи було організовано духовий оркестр, яки вміло виконував найпопулярніші мелодії. З тих пір всі шкільні заходи проходили під живу музику. Шкільний оркестр запрошували на сільські свята.
У 1980 році було завершено будівництво 50-метрового критого тиру. Ініціатором його будівництва та й безпосереднім керівником і виконавцем цієї складної будови був Шевчук Петро Петрович, вчитель ДПЮ. Будівництво велося власними силами. На той час це був єдиний критий тир в Білогірському районі.
Цього ж року, на честь 35-річниці з Дня Перемоги над фашистськими загабниками, учні школи посадили над підземним тиром Алею Слави з білокорих берізок.
Кожна школа славиться своїми випускниками. За даними шкільного архіву з 1958 по 1999 рік Хорошівську школу закінчили з золотою і срібною медаллю 28 чоловік. Багато випускників школи стало знаними, шанованими людьми, висококваліфікованими спеціалістами. Із 19 працюючих педагогів Хорошівської школи на сьогоднішній день 11 – випускники цієї ж школи.
У 1889 році в цій школі з 687 жителів села навчалось 18 учнів – хлопчиків.
З 1885 року школа розміщувалась в громадському будинку, з платою 5 крб. на місяць. Будинок, в якому колись була школа, не зберігся.
У роки громадянської війни і після неї в селі діяли курси по ліквідації неписьменності для дорослих (лікнепи) і початкова школа для дітей.
У 1930 році початкова школа була реорганізована у семирічну. Збільшилась кількість учнів, потрібно було нове приміщення.
У 1936 році було збудоване приміщення школи, яке є і зараз.
Мирне життя хорошівчан, що саме починало налагоджуватись , було перервано нападом німецько-фашистських загарбників. В роки німецької окупації школа була перетворена в конюшню. Після визволення села у березні 1944 року школу було приведено в порядок і розпочато навчання.
Класи були переповнені, по 45 і більше учнів, тому, що під час окупації діти не навчались. "Умови були важкі. На партах сиділи по троє учнів. Доводилось писати на неякісному папері або на грифельних дошках. Чорнило варили з бузини. Буквар давали по черзі на 6-8 чоловік, збирались всі разом і вчились читати" (за матеріалами спогадів).
У 1955 році відбувся перший випуск Хорошівської середньої школи.
За 60-ті – першу половину 70-х років на території школи було побудовано ряд приміщень: гуртожиток, нову майстерню, приміщення на 4 класні кімнати – так звана "мала школа" (сьогодні це їдальня та приміщення для початкових класів). В будівництві активну участь брали всі працівники шкли, а також учні старших класів.
За ініціативи вчителя фізкультури Олійника Дмитра Івановича у 1975 році розпочато будівництво стадіону. 9 травня 1977 року відбулось свято відкриття стадіону і районні змагання школярів з легкої атлетики. На той час такого стадіону не було навіть у районному центрі Білогір'ї, був лише менший, у Ямполі, і тому всі подальші змагання з легкої атлетики проводились в Хорошеві.
В середині 70-х років силами вчителя школи Закопця С.В, та учнів школи було організовано духовий оркестр, яки вміло виконував найпопулярніші мелодії. З тих пір всі шкільні заходи проходили під живу музику. Шкільний оркестр запрошували на сільські свята.
У 1980 році було завершено будівництво 50-метрового критого тиру. Ініціатором його будівництва та й безпосереднім керівником і виконавцем цієї складної будови був Шевчук Петро Петрович, вчитель ДПЮ. Будівництво велося власними силами. На той час це був єдиний критий тир в Білогірському районі.
Цього ж року, на честь 35-річниці з Дня Перемоги над фашистськими загабниками, учні школи посадили над підземним тиром Алею Слави з білокорих берізок.
Кожна школа славиться своїми випускниками. За даними шкільного архіву з 1958 по 1999 рік Хорошівську школу закінчили з золотою і срібною медаллю 28 чоловік. Багато випускників школи стало знаними, шанованими людьми, висококваліфікованими спеціалістами. Із 19 працюючих педагогів Хорошівської школи на сьогоднішній день 11 – випускники цієї ж школи.
Це далеко не всі матеріали, зібрані членами шкільного пошукового загону.
Час нестримно іде...
Життя триває...
Історія продовжується...




